Вам нужно Авторизоваться. Забыли Пароль? Регистрация
Апрель Воскресение 30 2017 г. в 16:1

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК — ТЕАТРАЛЬНЕ МІСТО

Автор: Іван КОСТЮК
Источник: www.gk-press.info
Добавлено: 2006-10-12 00:38:30

"ІВАНО-ФРАНКІВСЬК — ТЕАТРАЛЬНЕ МІСТО"

Цього тижня актори компанії "Бенюк та Хостікоєв" представили в Івано-Франківську рок-оперу "Біла ворона". Це перша постановка мюзиклу поза межами Києва. Нашому кореспондентові вдалося поспілкуватися з виконавцем однієї з головних ролей, нашим земляком актором Богданом Бенюком.

Іван Костюк.: Дещо несподіване питання для актора: як Ви оцінюєте нинішню політичну ситуацію в державі?

Богдан Бенюк: Це дуже складне, болюче питання для кожного українця. Адже визначитись, мати якусь однозначну відповідь на те, що відбувається, дуже складно, мабуть, неможливо. Однак упевнений, що ми повинні розібратися до парламентських виборів, що ж відбувається в Україні, у вищих ешелонах влади. Треба з'ясувати, які формуються коаліції задля того, щоб наша держава існувала й далі, міцніла. Я вірю, що здебільшого керують нашою країною українці, вони вболівають за нас. Особливо цей імпульс іде від Президента. Поки що я в ньому жодним чином не розчарувався. Вірю в те, що Ющенко розуміє, що він робить, навіть приймаючи такі кардинальні рішення. Коли намагається поєднати такі речі, які навіть у фізиці не поєднуються. Я вірю в Ющенка. Шкодую лише, що вони не є партнерами з Юлією Тимошенко. Тому що до Юлі привернута величезна любов народу. І роз'єднувати такі потужні сили, як Ющенко і Тимошенко, під час виборів буде, очевидно, дуже складно. Але за чотири місяці, я думаю, ми в усьому розберемось.

І. К.: Під час Помаранчевої революції на Майдані Незалежності Ви давали постановку легендарного Швейка для людей, які обстоювали народного Президента. Не шкодуєте за цим кроком?

Б. Б.: Звичайно, що не шкодую. Те, що відбувалось на Майдані, — це неймовірний історичний момент для України. Я радий, що ми взяли в ньому участь. 27-го листопада, напередодні революції, Національний театр ім. І. Франка покинув рідний Київ, рідний народ і поїхав на гастролі до Білорусії, до Лукашенка, який у той час визнав Президентом нашої держави Віктора Януковича. На знак протесту, що наш театр зробив такий негідний вчинок, ми вирішили не їхати з виставою "Швейк", яка була в планах гастролей нашого театру в Мінську. Ми разом з Анатолієм Хостікоєвим постановили: того дня, коли в Мінську мав бути поставлений Швейк, відіграти виставу повністю на Майдані в Києві для українського народу. Адже ми представляємо національний театр! Це народний театр, який не має догоджати номенклатурникам. За цей крок нас ледь не вигнали з театру. Керівник театру Богдан Ступка, повернувшись через чотири дні з Мінська, готував наше вигнання, нібито ми порушили статут театру. Але в результаті виявилося так, що наш виступ на Майдані буцімто був внесений у план тих вистав, які здійснює театр І. Франка. Простіше кажучи, Богдан Ступка зняв синьо-білу маєчку і одягнув помаранчеву. Ми залишилися в театрі. Але продовжуємо війну з художнім керівництвом театру для того, щоб воно не виконувало диктаторських функцій.

І. К.: Чому Івано-Франківськ був обраний першим обласним центром, де поставили рок-оперу "Біла ворона"?

Б. Б.: Івано-Франківськ — це театральне місто. Це передовсім. І керівництво міста Івано-Франківська, області, а також публіка постійно надзвичайно щиро нас приймають. Скажу без перебільшення, Івано-Франківськ — це театральна Мекка. Такі театральні міста можна перерахувати на пальцях. Це Львів, Івано-Франківськ, Київ та Донецьк. Ми вчора зрозуміли, що ця вистава неймовірно потрібна глядачам, вона відповідає запитам часу. Вона геніально гармоніює з розвитком подій, які складаються довкола нас. Змушує людей плакати, сміятись і думати, як будувати своє життя далі. І думати не пасивно, а енергійно. Зміст вистави кількома словами не розкажеш. Але ця постановка спонукає замислитись, що ж буде далі в нашій державі. Саме про це йдеться в "Білій вороні". Зауважу, що однією з основних тем є відповідальність корінної нації — українців — за те, що буде з нашою землею. Адже це наша країна, і про неї, окрім нас, ніхто не дбатиме.

І. К.: Що відчуваєте, приїжджаючи на батьківщину?

Б. Б.: Я додому їжджу з великим задоволенням. Притягує сюди особливий магнетизм землі, де закопана твоя пуповина. Моє рідне село Битків Надвірнянського району, той куток, де я народився, занепадає. Там колись були великі нафтопромисли. Усі звідти виїжджають. Але там донині стоїть батьківська хата, де народилося двоє народних артистів України — брати Бенюки. Я хочу її перетворити в невеличкий музей. Хочу його скромно облаштувати. Хай там буде відео, телевізор, щоб діти могли дивитися постановки, в яких знімалися Петро та Богдан Бенюки. Хай у цьому музеї буде історія нашого Биткова. Хай люди знають, що те місце, де ми народилися, належить не лише мені, моєму братові, тим, хто народився в Биткові. Хай люди знають (і я можу сказати це чесно), Бог дав мені талант. І своїм обдаруванням я піднімаю рідний народ на вищий духовний щабель. Це дар Божий. І мені не шкода його віддавати.

Розмову провів Іван КОСТЮК


Понравилась статья? Поделись с друзьями!
Добавить в избранное Добавить в Google - Закладки Добавить в Яндекс.Закладки Добавить в Facebook Добавить в Twitter Добавить в Мой Мир Добавить в Мемори Запостить в ЖЖ Запостить в блог на Liveinternet Поделиться на WOW.ya.ru 0
Нравится
URL
HTML
BBCode


Оглавление   |  На верх


Вход

Логин:

Пароль:


Запомнить меня
Вам нужно Авторизоваться.
Забыли Пароль?
Регистрация

На Сайте

Гостей: 2
Пользователей: 0


Статистика


Страница сгенерирована за 0.786 сек..